Menu

BookySpace

Книги & Роздуми

«Влада та уява» Леонідаса Донскіса: відгук на книгу

Фото книги "Влада та уява" Леонідаса Донскіса

От є такі книжки, які починаєш читати – і ніби все закономірно, зрозуміло, ніхто не «відкриває тобі Америки». А потім – бац! – і ти вже не можеш не думати, не аналізувати. Все. З цього моменту ти безповоротно закоханий у книжку, яку тримаєш у руках. Із «Владою та уявою» Леонідаса Донскіса сталося саме так.

Автор робить (вдалу!) спробу проаналізувати видатні твори світової літератури, розкриває приховані для пересічного читача деталі та погляди їх творців. Починаючи від «Ромео та Джульєтти» і закінчуючи «1984» Дж. Оруела – тобі відкриваються вражаючі контексти, про які не розповідають на уроках літератури. 

Про кохання

Починається все, як завжди, з кохання 🙂 Л. Донскіс стверджує, що кохання в сучасному розумінні не існувало в домодерному світі.

У світі традицій і крові ми позбавлені як свободи вибору об’єкта відданості, так і відповідальності за нашу ідентичність. Ми можемо бути тільки долученими, позаяк і об’єкт відданості, і структура ідентичності вже існують © Леонідас Донскіс

Саме тому відносини Ромео і Джульєти ознаменовують собою народження нової людини – людини, яка вільна обирати собі партнера і нести за це відповідальність.

Те саме стосується «Дон Кіхота» М. Сервантеса, в якому «лунає поховальний дзвін за середньовічною особистістю і розкривається психогенез і соціогенез сучасної людини», стає можливою дружба «різних» в усіх розуміннях людей, не пов’язаних родинними, становими чи іншими зв’язками. Коли друг цінний тому, що він доповнює тебе, а ти, в свою чергу, стаєш потрібним йому.

І тут ти розумієш, що звичні для сучасної людини явища, як-от кохання, дружба, мають свою еволюцію, виникають порівняно недавно, і взагалі, може, класика тому така актуальна завжди, бо в ній фіксується народження чогось нового?

Про владу

Але не коханням єдиним. Є ще одна базова потреба людини – потреба влади. На питанні політики якраз і зосереджена основна увага автора. І якраз тут і трапляються основні інсайти.

Чому психологи ввели навіть поняття «макіавеллізму», описуючи корисливі мотиви людини, але майже ніхто не говорить про те, що Н. Макіавеллі насправді був гуманістом, а його «Державець» – це спроба не довести до занепаду Італію завдяки сильній владі?

Л. Донскіс також аналізує погляди Дж. Оруела на націоналізм та патріотизм, де перший пов’язується із прагненням до влади, зневагою до «інших», але і другий не позбавлений недоліків. Виявляється, «будь-яка форма уряду чи політичного режиму, з точки зору патріотів, є невід’ємною частиною їхньої країни, а отже, має бути підтримана». І знову зрозумілі на перший погляд речі виступають в новому світлі.

А як вам твердження про те, що маніпуляції, промивання мізків стають справді дієвими тільки в сучасну добу? А все тому, що сучасність, за Л. Донскісом, намагається звільнити нас від успадкованої ідентичності, роблячи нас тим самим чутливими до впливу пропаганди.

Питань, як завжди, більше, ніж відповідей…

Загальне враження

«Влада та уява» – та книжка, після якої виникає нове розуміння вже звичних речей. Та й написана вона при цьому абсолютно зрозуміло й українською (що не може не тішити). Але ложка дьогтю теж знайдеться;) Якщо ви такі ж любителі читати добре структурований матеріал, то доведеться розслабитися і змиритися з тим, що автор частенько повертається до того, що вже було описано в попередньому розділі. Та і, якщо бути відвертою, важко зрозуміти, за якими критеріями були обрані твори для аналізу 😉 Але це жодним чином не применшує (а може й навпаки?!) того задоволення, яке виникає після прочитання «Влади та уяви»!

Автор відгуку та фото – Ольга Тодорюк. Instagram: @olga_todoriuk.

P.S. Більше про зміст самої книги читайте у блозі автора за посиланням politpsy.blogspot.com 

Залишити відповідь

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.